– Не сумуй, – сказала Алісa. – Рано чи пізно все стане зрозуміло, все стане на свої місця і вишикується в єдину красиву схему, як мережива. Стане зрозуміло, навіщо все було потрібно, тому що все буде правильно.
Льюїс Керролл (Аліса в країні див)
Успіх і результат будь-яких реформ мало залежить від тих, хто їх придумує, чи розробляє. В більшій мірі - від тих, хто фінансує і тих, хто втілює задумане в життя. А отже, ми з вами і є тим ключовим механізмом, який нині реалізує ідею реформації освіти в Нашій Українській школі. Говорячи молодіжним сленгом "Вітаю! Ви у грі!" І саме на пересічному вчителеві, як завжди, лежить подвійна відповідальність, по-перше, за впровадження змін в системі, по-друге, за якість освіти тих, на кого ці зміни спрямовані.
Є ще й "по-третє", яке хвилює, мабуть, тільки того, кого стосується: самого вчителя. Як в потоці змін не вигоріти, не втратити себе і своєї цінності, здоров'я, часу, впевненості, інтересу до професії, стилю викладання, унікальності...?
Отже, ближче до НУШ. Щоб залишатися повноцінною людиною і зберети життєвий баланс головною необхідністю буде розуміння всіх процесів, що відбуваються навколо та всередині нас. А для того будемо діяти методично і покроково.
Крок перший. Прийняття.
Реформи - це завжди зміни, а зміни, як і життя, - швидкоплинні і неминучі. А те, чого ми не можемо уникнути, ми можемо прийняти як нову реальність і визначити точку відліку вже в іншому вимірі, вирушаючи в наступний етап з багажем власної унікальності, багатством досвіду та умінням прийняття змін. Основне в даному етапі - не зациклюватись, не порівнювати що гірше, що краще, просто знати: що попереду - щось інше, куди ми принесемо все найкраще, що зуміли зібрати раніше.